РАЙ/ПЕКЛО

Сьогодні ZAG відкриває нову сторінку — “Рай/Пекло”.

Це масштабна мистецька подія, що поєднує твори Альбрехта Дюрера, Раймонді, голландських майстрів натюрморту XVII століття, голландську графіку XIX ст., український іконопис XVI ст. та новітнє українське мистецтво.

Але передусім — це розмова. Про межу. Про вибір. Про боротьбу, яка точиться всередині кожного з нас.

Це проєкт, який ставить перед глядачем не питання “Що я бачу?”, а “Що я відчуваю?”.

"Ця виставка не про те, що ми бачимо. Вона про те, що ми відчуваємо. Про межу, яка тонша, ніж здається. Про пекло, яке ти проживаєш уранці, і рай, який створюєш увечері. Це про внутрішній вибір. І про чесність із самим собою" — говорить Христина Береговська, директорка та кураторка ZAG

Ми прочитали в новинах про «складну ситуацію евакуйованого мистецтва, про розстріляну культурну спадщину…» наштовхнулися на прізвище Дюрер. Почали досліджувати, яка тема у його мистецтві була виведена червоною лінією… знайшли — «пекло поряд з раєм». Коли побачили його «доступні для нас» твори, я одразу задала собі питання: «чи можуть жити відьми у раю, і чи знайдеться місце для святого в пеклі» — Христина Береговська, про виникнення ідеї виставки “Рай/Пекло

145 творів, 66 художників — і серед них не просто полотна, а свідки війни, врятовані з прифронтових територій.

Те, що вистояло. Те, що болить.

Серед робіт є і оригінал легендарної “Запорожці пишуть листа турецькому султану” Іллі Ріпина. І так, просто зараз її можна переглянути тут, у Львові! Її евакуювали з-під обстрілів, з прифронтових територій. Її реставрували, буквально лікували, щоб вона могла знову промовляти до нас.

Росіяни крадуть митців, крадуть території — і постійно руйнують мистецьку спадщину. Але навіть поранене мистецтво говорить голосно. І говорить правду

Про пекло… Це питання стало особливо актуальним зараз, коли війна. Люди живуть у війні — наче в пеклі, люди живуть удома і творять у сімʼї своїми руками пекло, люди кохають до глибини єства, вбивають одне одного — і далі настає пекло, виживають наші, вбиваючи ворога, — хто з них потрапляє в пекло? Вбивають родину (трьох доньок і маму) — тато залишається живим, але потрапляє автоматично у пекло на землі… То де ж те пекло? Хто знає, де до нього ворота і хто туди видає перепустки? — Христина Береговська, директорка та кураторка ZAG

Молоді художники у творах показують алегорію на «сміливість визнати присутність пекла в собі», «важкий шлях проходження чистилища» та «розпізнання фальшивого раю». — Христина Береговська, директорка та кураторка ZAG

Zenyk Art Gallery тепер розширена на третій рівень, де розміщена частина експозиції, і це — ще один простір для зустрічі з мистецтвом, відпочинку та діалогу.

Тут відчинилась кавʼярня в колаборації ZAG та Desse, де можна буде випити каву, зупинитись на мить після побаченого.

Глядачі можуть побачити також роботи Іллі Трофімчука (T-GOIS), Олексія Абрамова, Мар’яни Мотики, Андрія та Михайла Бокотеїв, Данила Турія, Міри Бачкур, Миколи Молчана, Ріни Ріґи, Матвія Вайсберга, Арсена Савадова, Андрія Страхова, Степана Андрусіва, Юлії Долинської, Ольги Погрібна-Кох, Олександра Гончарука, Валерія Кузнєцова, Руслана Лучка, Оксани Борисової, Ореста Івасюти.